У грудні 2013 року була завершена реалізація проекту «Доступ і вплив програм соціального захисту на жінок і чоловіків, які живуть з ВІЛ і працюють у формальному і неформальному секторах економіки, а також на членів їх сімей»
Проект виконано у співпраці із Центром соціальних експертиз ІС НАНУ за фінансової підтримки Міжнародної Організації Праці.
Під час реалізації проекту були виконані наступні завдання:
· Проаналізована ситуація в країні в контексті соціального захисту[1], зокрема соціального захисту працівників (чоловіків і жінок, хворих на ВІЛ/СНІД та їхніх сімей) країни. Визначені шляхи забезпечення соціального захисту, які існують в країні, обсяги соціального захисту, головні прогалини та проблеми забезпечення ефективного соціального захисту хворих на ВІЛ/СНІД та їхніх сімей, працюючих в формальному та неформальному секторах економіки.
· Проведений огляд законодавства, літератури та матеріалів стосовно національної політики і практик щодо соціального захисту/забезпечення та захисту хворих на ВІЛ/СНІД і, щодо національної політики в галузі охорони здоров’я та у сфері праці в контексті з ВІЛ/СНІДом, а також міжнародних стандартів і рекомендацій (Конвенції МОП №102, Європейського кодексу соціального забезпечення та Рекомендацій МОП про ВІЛ/СНІД у сфері праці), основною метою якого (огляду) буде визначення недоліків і прогалин у законодавстві та суспільних практиках, а також розробка рекомендацій щодо їх удосконалення/розроблення нових.
· Проведене комплексне соціологічне дослідження серед людей, які живуть з ВІЛ і працюють в формальному і неформальному секторах економіки.
· Розроблені рекомендацій для вдосконалення системи соціального захисту хворих на ВІЛ/СНІД в формальному і неформальному секторах економіки.
Географія дослідження: дослідження було проведено в чотирьох областях України (Донецькій, Одеській, Львівській, АР Крим) та у м. Києві та Київській області.
Дослідження проводилося методом тріангуляції, включаючи: 1) кабінетне дослідження, 2) кількісне дослідження (опитування цільової групи - 800 респондентів), 3) якісне дослідження (інтерв’ю з ключовими інформантами (15 осіб) і фокус-групові інтерв’ю (5)).
За результатами кількісного і якісного досліджень був підготовлений аналітичний звіт. У звіті представлені результати доступу до програм соціального захисту та їх впливу на жінок і чоловіків, які живуть з ВІЛ і працюють у формальному і неформальному секторах економіки, а також на членів їх сімей у п’яти областях України: Львівській, Донецькій, Одеській, Київській областях та АР Крим. Проаналізовано нормативно-правові акти, статистичні й соціологічні дані, наявні у відкритому доступі, з питань соціального захисту в контексті з ВІЛ/СНІД. Також підсумовано оцінки й думки експертів (ключових інформантів), людей, які живуть з ВІЛ і працюють у формальному та неформальному секторах економіки та безробітних у контексті доступу до соціального захисту, отримання соціального захисту, а саме страхових виплат/допомоги, державної соціальної допомоги та соціальних і медичних послуг в державних і недержавних установах/організаціях.
Результати дослідження сприяли розробленню рекомендацій щодо вдосконалення політики і програм соціального захисту людей, які живуть з ВІЛ і працюють у формальному та неформальному секторах економіки та їх сімей, виконанню Закону України про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, що живуть з ВІЛ, та ряду тематичних політик і стратегій. Представлені матеріали були адресовані керівникам закладів Міністерства соціальної політики України, охорони здоров’я України, інших урядових структур, медичним і соціальним працівникам, представникам організацій і об’єднань роботодавців, громадських і профспілкових організацій, засобів масової інформації, усім фахівцям, які займаються питаннями надання соціальної та медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ, а також всім небайдужим до питань соціального захисту в українському суспільстві.
Презентація результатів проведеного дослідження була здійснена на Національній консультаційній зустрічі з обговорення доступу і впливу програм соціального захисту на жінок і чоловіків, які живуть з ВІЛ і працюють у формальному і неформальному секторах економіки, а також на членів їх сімей» сімей, якій відбувся 28 листопада 2013 року в Києві за адресою : вул. Еспланадна 8/10,
Основними цілями зустрічі було: представити та схвалити результати дослідження МОП щодо доступу та впливу програм соціального захисту на жінок і чоловіків, які живуть з ВІЛ і працюють у формальному та неформальному секторах економіки та членів їх сімей, виконаного Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України; обговорити та схвалити рекомендації, напрацьовані за результатами дослідження та з урахуванням пропозицій учасників.
На національній консультаційній зустрічі були обговорені наступні питання:
a) Шляхи вирішення проблем, з якими стикаються ЛЖВ у доступі до соціального захисту в Україні;
b) Прогалини в системі соціального захисту в Україні з точки зору ВІЛ та можливості їх заповнення; які вузькі питання соціального захисту потребують поглибленого вивчення;
c) Шляхи ефективного поширення результатів дослідження та рекомендації на національному та обласному рівнях та в подальшому втілити їх в життя.
На національному семінарі були присутні: експерт МОП: Ms. IngridSipi-JohnsonILO/AIDSLegalOfficer, виконавці проекту, представники Міністерства соціальної політики України, міністерства охорони здоров’я України, інших урядових структур, представники організацій і об’єднань роботодавців, громадських і профспілкових організацій, засобів масової інформації, науковці тощо.
[1]Згідно ст. 46 Конституції України поняття «соціальний захист» є ширшим за «соціальне забезпечення». Реалізація гарантованого ст.46 Конституції України права на соціальний захист населення здійснюється за допомогою соціального забезпеченнята соціальної допомогичерез: матеріальне забезпечення економічно активного населення (шляхом соціального страхування), пенсійне забезпечення, соціальну допомогу найбільш вразливим категоріям, матеріальну допомогу сім'ям з дітьми, компенсації, індексації та пільги населенню, соціальне обслуговування тощо.