Соціологічне опитування: «Оцінка стану децентралізації та надання послуг у секторі водопостачання у Вінницькій області та АР Крим»

Виконується на замовлення Швейцарсько - Українського Проекту "Підтримка децентралізації в Україні" DesPro в партнерстві з Центром соціальних експертиз ІС НАНУ.

Опитування проводилося у двох регіонах, визначених Замовником – у 10 сільських населених пунктах Вінницької області та 13 сільських населених пунктах Автономної Республіки Крим.

Опитування показало, що загалом для реалізації проекту DesPro було обрано населені пункти, жителів яких важко віднести до категорії заможних, у цілому вони швидше є бідними. У цьому сенсі можна стверджувати, що допомогу і сприяння отримали саме ті, хто цього дійсно потребує.

• Частка домогосподарств, де дохід на одного члена сім’ї приблизно дорівнює законодавчо встановленому прожитковому мінімуму, сягає майже 50% респондентів.
• Кількість найбідніших домогосподарств (з середньомісячним доходом менше 1 тис. гривень) наближається до 20% і значно перевищує аналогічні показники дослідження, наведені у Заключному звіті (с. 98) де вони варіюються від 1% до 8%.
• Проблема води є актуальною для жителів обох регіонів. Жителі Криму трохи частіше говорять про актуальність проблеми водопостачання, але кардинальних відмінностей не спостерігається.
• Загалом лише 14% респондентів вказали, що проблема води для них не є актуальною, а більше половини визначили цю проблему як найактуальнішу.
• Централізоване водопостачання мають приблизно дві третини респондентів, решта не має доступу до цієї послуги і користується переважно колонками (у Криму) або криницями (у Вінницькій області)
• Плата за водопостачання становить близько 3% від загальних витрат домогосподарств і коливається у районі 60 грн. за місяць для одного домогосподарства. Навряд чи ці витрати є обтяжливими для бюджетів домогосподарств, оскільки ця стаття витрат для домогосподарств є найменшою серед усіх інших. Не виключено, що «обтяжливість» цієї статті витрат викликана не самими їх розмірами у грошовому виразі, а порівняння з часом, коли водопостачання було взагалі безкоштовним чи здійснювалося за символічну плату.
• Якість централізованого водопостачання холодної води з точки зору якості та періодичності респонденти оцінюють не дуже високо – переважно як таку послугу, що надається з перебоями. Відповідно, ціна цієї послуги визначається як така, що є трохи вищою за якість послуги.
• Охарактеризувати якість гарячого водопостачання не є можливим у зв’язку з тим, що ця послуга є доволі екзотичною – лише один респондент вказав на її наявність, характеризуючи її водночас виключно негативно.
• Доволі значна кількість респондентів зверталася зі скаргами на якість водопостачання – майже третина серед усіх опитаних. З урахуванням того, що далеко не всі користуються послугами централізованого постачання, можна стверджувати, що рівень подачі скарг є вельми високим.
• Практика існування заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення (там, де ці послуги надаються) практично відсутня. Існування боргу визнається респондентами у поодиноких випадках, втім у таких же поодиноких випадках існує і практика переплати за послуги.
• Переважними очікуваннями за результатами налагодження нормального функціонування системи водопостачання є очікування підвищення плати за воду та збільшення використання обсягів споживання водних ресурсів.
• Стан об’єктів соціальної сфери є різним – частина об’єктів перебуває у нормальному технічному стані, частина – у доволі скрутній ситуації. Об'єкти водопостачання у цьому переліку займають проміжне становище і мають переважну оцінку «посередньо». Втім, не виключено, що суттєвий вплив на загальну оцінку здійснив факт завершення проекту в частині населених пунктів.
• Практика збору та утилізації твердих побутових відходів у досліджуваних населених пунктах не є загальноприйнятою і не виступає як система – здійснюються спорадичні заходи, переважно у Криму як рекреаційній зоні.
• Ставлення до організації діяльності зі збору побутових відходів у тих випадках, де її не існує – виключно позитивне – хотіли б її мати у майбутньому дев'ять з десяти опитаних, і практично усі вони згодні оплачувати надання такої послуги.
• Сам факт реалізації проекту DesPro призвів до усвідомлення важливості місцевих ініціатив, оскільки спостерігається значний відсоток респондентів, що пов'язують організацію суспільного життя на території громади з ініціативами власне жителів громади, а не покладаються не державу, як це практикується на Україні у багатьох випадках. Про це ж свідчить і задекларована 85% респондентів готовність надати власні кошти для вирішення проблем громади.
• Проявлена у відповідях респондентів віра громадян у можливості громади та її жителів є свідченням:
• а) реальної участі або знайомства з діяльністю ініціативних груп громадян;
• б) позитивним результатом діяльності таких груп;
• в) сформованої віри у можливість ефективної діяльності таких груп.

У цьому сенсі слід відзначити позивний ефект не тільки від практичної реалізації проекту DesPro та матеріальні вигоди від його реалізації, а як компонент побудови структур громадянського суспільства на сільських територіях.